Ташанський національний парк
Минуло більше 1000 років, як завойовники зі сходу довідалися про найкоротшу переправу, на шляху до Переяславських земель, через річку Супій в районі с.Ташань. Першою перешкодою на цьому шляху була військова фортеця Ташань або Китай-городище, яку створили захисники Переяславщини. Очевидно, що вони окультурили залишок від давнього лісу і використовували його як парк. Свідченням цього являються дуби, які росли не без догляду людини. Багато дубів віком до 1000 років повсихали, тому їх зрізали 45-50 років тому. На даний час залишились дуби, по кронах яких видно, що вирощувались вони в часи догляду за парком. Вік таких дубів 600-650 років, молодшим дубам по 300-350 років.
У 1901 році силами жителів сіл Ташань, Пологи, Хоцьки, Мирське викопали перший ставок з островом. На острові розкинувся клен канадський сріблястий. Східний берег ставка теж обсадили кленами канадськими сріблястими.
У 1902 році було викопано другий ставок. Поруч було розбито ділянку грецького горіха. Тут же на північ та на південь від ставка виросли ділянки чорних горіхів, а на схід ділянка сірих горіхів. Поруч розкинулася посадка сосни кримської, сосни звичайної, ялини звичайної та сріблястої. На берегах ставка росли ялини сріблясті. У ставках, як у першому так і в другому вирощували коропа, карася червоного річкового. У ставках було багато раків.
На схід від другого ставка у 1903 році викопали третій ставок. Це був самий глибокий ставок – до 6-ти метрів. Вода в ньому була дуже прозора. Північну і південну сторони, третього ставка, зайняли ділянки ялини звичайної. При князю Горчакову К.О. наглядачем за третім ставком був дід Битик. У цьому ставку були рідкісні породи риб. Дід Битик, як наглядач за ставковими рибами, підгодовував коропів та карасів та разом наглядав посадки ялини. Три роки копали ставки, а землю використали для побудови греблі через старе заболочене русло річки Супій. Ця гребля в дальнішому послужила як дорога до невеличкого ліска який називали Лукою. У Луці тримали мисливських собак. Собаки з луки не виходили, так як лісок з усіх сторін був омитий водою.
В кінці парку, ближче до села Горбані в південній частині парку, була вільна ділянка лісу, її зайняв суддя Переяславського повіту Романовський. Горчаков пропонував Романовському продати цю ділянку лісу, але той відмовився. Зараз ця ділянка і поле біля неї називаються Романовщина.
Крім листяних та хвойних дерев, а їх при Горчакову К.О. було більше ста, у парку росли різновидності кущів, це бузок, ялівець козачий, туя, бересклет, шипшина, бояришник, терен, черемуха біла, самшит, акація жовта, крушина ламка, жасмин, калина, барбарис, бузина, верболіз, живокіст, малина, ожина, а також верба біла, верба плакуча, груша, шовковиця. Парк в ті часи, маючи господарський догляд був багатий на такі рідкісні рослини як астрагал шерстисто-квітковий, сон-трава, горицвіт дволистий, ряст великий, калюжниця, біле латаття, глечики жовті, мати-й-мачуха, підсніжники, зірочка бліда.
Відносною цінністю парку є його незмінність і неповторність. Багатство парку – це птахи, в тому числі рідкісні: сиворакша, дятел червоноголовий, сойка, синиця ремез, бугай, вальдшнеп, очеретянка, соловей, крольншнеп, шпак, різновиди синиць. Парк і його околиці заселяють звірі: заєць русак, лисиця руда, куниця кам’яна і лісова, тхір лісовий, видра, бобер, ондатра, норка.
На даний час парк збіднів на ту рослинність яка булав часи Рум’янцева П.О., Голіцина М.П., Горчакова К.О. дуби-екзоти втрачають свою цінність, немає догляду за ними. Вони з року в рік всихають. Звичайно, що основна цінність парку – це дерева-екзоти, ландшафт, якісно відмінний від інших ділянок. Особлива цінність парку – три рукотворні ставки викопані в різних точках парку. Сукупністю природних компонентів і зокрема структурних особливостей це і є Ташанський парк – рідкісна і неповторна місцевість в Україні.
На даний час парк недоглянутий. Ніяких робіт в ньому, навіть природоохоронних ніхто не веде. Санітарний стан жахливий. Парк завалений деревами, які повсихали і лежать здебільшого на землі. Від них поширюються різні грибкові – фіто і ентопаразити. Вони швидко поширюються на здорові дерева. Загинуло багато екзотичних дерев, які б могли ще довго своєю присутністю прикрашати Ташанський парк. Працівники лісової охорони охороняють антисанітарію, яка породжує розвиток різних трутовиків, тобто фітопаразитів, омела, яка присутня на деревах парку, ендопаразитів, які розмножуються під корою хворих дерев – це прискорює їх загибель. Ташанський парк – це перлина природи, яка існує з часів сивої давнини, але сьогодні належить не тому господарю. Парк має всі підстави щоб бути віднесеним до національних парків. Його спасе лише зміна статусу.